Це вигляд з мого вікна готелю Ювілейний. На горизонті здіймається обеліск на честь перемоги у Великій Вітчизняній. Взагалі, відчувається цінність цієї перемоги для всіх білорусів, незалежно від кольору джинсів. Народ з якого так ретельно зішкребли пам’ять про Велике Князівство Литовське, природно мусив шукати собі інші консолідаційні чинники. У Другій Світовій білоруси втратили лише трохи менше українців; як показала історія – набагато більше. Кидається в очі простір. Широка вулиця, мало будинків і багато вільного місця. Мінськ було мало не дощенту зруйновано у час війни – по разу німцями і червоною армією. Тому переважна більшість забудов там післявоєнна. Можливо, саме тому і пробок на дорогах менше – будували з розрахунку на велику кількість машин. Хоча, ваш покірний слуга особисто півгодини простояв у пробці в тролейбусі в районі вагоноремонтного.
