Занурююся далі від ріки в райони післявоєнної забудови. Мабуть, тут квартири з високими стелями і товстими стінами. Погляд зовсім випадково чіпляється за мармурову дошку. Я й не знав. Що Леся Українка жила якийсь час у Білорусі. Але рве навіть не це, а сам напис – на цьому місці поховано будинок, ось як мало би бути...
